Світова література

Літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного і світового письменни­цтва, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби в зверненні до художньої літератури впродовж життя, збагачення духовно-емоцій­ного досвіду, формування загальної культури.

Світова література прилучає учнів до загальнолюдських ціннос­тей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас та культур.

Шкільна літературна освіта передбачає врахування міжпредмет-них зв'язків, формування цілісної системи знань та уявлень про літе­ратуру як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей, роз­виток особистості учня як суб'єкта активної читацької діяльності, а також формування духовного світу громадянина України.

У 2014-2015 навчальному році вивчення світової літератури у 5 та 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здійснюва­тиметься за новою програмою, затвердженою Міністерством:

Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх на­вчальних закладів. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здій­снюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством:

Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Ірпінь: Перун, 2005.

У програмі для 5-9 класів 2012 р. реалізовано нову структуру літе­ратурної освіти, що затверджена новим Державним стандартом базо­вої і повної загальної середньої освіти. Курс світової літератури в за­гальноосвітній школі поділено на три етапи: 5-7 класи - прилучення до читання, 8-9 класи - системне читання, 10-11 класи - творчо-кри­тичне читання. Вивчення світової літератури в 5 - 7 класах побудо­вано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів; у 8-9 класах - історико-літературного і жанрово-родового принципів;

у 10-11 класах - історико-літературного і мультикультурного прин­ципів. Така структура дає можливість вивчати твори світової літе­ратури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого - до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника - до поглиблення знань про них). Нова структура літературної освіти реалізує прин­цип перспективності в навчанні, дає учням можливість повертатися до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книжки, потребу йти поряд з улюбле­ними творами й митцями протягом подальшого життя.

Згідно з чинною структурою літературної освіти у 5-9 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їх взаємозв'язок.

Перелік художніх творів для вивчення в 5-9 класах укладений від­повідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі реко­мендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також ре­зультатів досліджень кола дитячого і підліткового читання школярів різних вікових категорій.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчен­ня художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть учителю можливість вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, кон­кретні умови викладання (наявність художніх текстів; використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами, знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Програма містить обов'язковий і варіативний компоненти (відпо­відно 80 %:20 %). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов'язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам'ять. Варіативний компонент забезпечується можли­вістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов'язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів моло­ді, розуміння запитів і уподобань своїх вихованців, сприяння форму ванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих у початковій школі і формування нових компетентнос-тей та компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної се­редньої освіти програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікацій­ної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

• розуміння учнями літератури як невід'ємної частини національ­ної і світової художньої культури;
• усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гума­ністичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;
• знання літературних творів, обов'язкових для вивчення, ключо­вих етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних по­зицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарб­ницю світової культури;
• оволодіння основними літературознавчими поняттями й засто­сування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;
• формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
• уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;
• уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівню­вати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).

Нова навчальна програма для 6 класу продовжує етап літератур­ної освіти - прилучення до читання (5-7 класи), що і далі розкрива­тиме учням неосяжний світ художньої літератури.

Для досягнення мети вивчення шкільного курсу «Світова літера­тура» необхідно вирішувати такі основні завдання:

• формувати в учнів уявлення про художню літературу як мисте­цтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
• виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, тендерну релігійну, інди­відуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й ак­тивно обстоювати власну думку, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літератур­ному, культурному та історичному контекстах;

• давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
• навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюд­ську значущість літературних творів, зокрема шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
• розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);
• формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здат­ність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;
• виховувати повагу до книги як універсального носія інформації;
• відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об'єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтер­претація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, ви­разне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

Можливі види контрольних робіт:

• тест;
• відповіді на запитання;
• контрольний літературний диктант;
• анкета головного героя;
• комбінована контрольна робота тощо;
• письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

• складання оповідання (казки) за прислів'ям;
• добір прислів'їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
• введення власних описів в інтер'єр, портрет, пейзаж у вже іс­нуючому творі;
• усний переказ оповідання, епізоду твору;
• твір-характеристика персонажа;
• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
• твір-опис за картиною;
• складання тез літературно-критичної статті (параграфа підруч­ника);
• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедій­них технологій) - індивідуального чи колективного - з метою пред­ставлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань пись­менника тощо;
• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
• написання реферату;
• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
• написання листа авторові улюбленої книжки;
• інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка тво­ру) тощо.

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.

З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі зі світової літератури для 5-6 класів закла­дено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в ук­раїнських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо - за умови достатньої підготовлено­сті учнів і вчителя).

У програмі для 6 класу подано такий розподіл годин: 58 годин на вивчення творів, 4 - на розвиток мовлення, 4 - для позакласного чи­тання та 4 - як резерв для використання на розсуд вчителя, який має змогу за потреби вносити деякі корективи (години можуть викорис­товуватися на засвоєння недостатньо вивченого або забутого матеріа­лу, проведення консультацій, індивідуальних занять з учнями).

Новий розділ «Сучасна література зростання і взаємини зі сві­том» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх­нього особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг тво­рів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме фор­муванню поваги до книжки).

Вивчення світової літератури у 6 класі загальноосвітніх навчаль­них закладів у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Коб­зар О. І. Світова література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2014.

Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 6 класу загаль­ноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2014.

Представлені підручники відповідають вимогам програми зі сві­тової літератури для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

У підручнику О. М. Ніколенко та інших реалізовано такі змістові лінії: емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культуро­логічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів.

У виданні подано найкращі класичні, а також зроблено нові пере­клади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та інозем­них мов, що вивчаються з 1 класу.

Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення ху­дожніх текстів.

У сучасний період обсяг інформації постійно збільшується, це стосу­ється й інформації щодо художньої літератури. З огляду на це головне завдання підручника зі світової літератури - дати базові знання, осно­вну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх учитися, тобто пра­цювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книжку, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здо­бутки різних країн, що сприяє розширенню світогляду молоді.

Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і по­ширюється за допомогою інших супровідних видань для учнів і вчи­телів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника.

Дидактичний матеріал у підручнику Є. В. Волощук структурова-ний за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника - художній текст (або тексти) - вияскравлення контек­сту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори по­дані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.

У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта презентується у рубриці «Літературний навігатор», яка містить стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостій­ного опрацювання.

Для ефективної реалізації змістових ліній літературної осві­ти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».

Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань та завдань, серед яких є такі, що роз­раховані на роботу в парах та групах.

Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і врахову­ють як поточну до найближчої тематичної.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховува­ти: наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). Учитель обов'язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об'єктивної оцінки, кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

Порядок проведення уроків виразного читання, кількість, призна­чення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться в ме­тодичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.