Події цього дня...
 1635 – король Людовік ХІІІ пожалував патент на створення Французької академії. Сам орган, що відає питаннями мови й літератури, був створений кардиналом Ришельє наприкінці січня
Французька Академія (Académie Française), наукова установа у Франції, метою якого є вивчення мови і літератури, формування мовної і літературної норми, зокрема створення словника французької мови (1694, 8-е видавництво 1931—35) і його граматики (1932); також присуджує ряд літературних премій. Входить в Інститут Франції . У Ф. а. 40 членів (т.з. «безсмертні»). Заснована в 1635 за ініціативою А. Ж. Рішельє ; у 1793 скасована Конвентом, в 1803 відновлена. Що прагнула в 17 ст впливати на розвиток літератури, в 18 ст Ф. а. втратила авторитет, ставши швидше почесним, ніж активно функціонуючою установою. Її діяльності властиві дух традиціоналізму, боротьба з новаторством.
1769 - перше засідання лондонської Королівської Академії мистецтв.
Першим президентом Академії був художник Джошуа Рейнольдс (із 1768 до 1792 рр.)
1843 - у Дрездені відбулася перша постановка опери Ріхарда Вагнера «Летючий голландець»
1940 - Раднарком Української РСР видав постанову "Про організацію наукових установ в західних областях УРСР"
1971 - американський хіт-парад очолив потрійний альбом Джорджа Харрісона «All Things Must Pass»
Народилися
1834 - Василь Перов (Кріденер), російський живописець-передвижник, професор, один із членів-засновників Товариства пересувних художніх виставок.
Автор відомих картин «Мисливці на привалі», «Трійка», «Птахолов»
1837 - Мілій Балакірєв, російський композитор, піаніст, диригент, голова та один із засновників «Могучої кучки»
1841 - Тадей Рильський, український громадський і культурний діяч, педагог, літератор, публіцист, фольклорист та етнограф шляхетського польського походження (з Житомирщини).
Був активним членом «Київської громади». Головна економічна праця Рильського - «Студії над основами розкладу багатства», написана в дусі так званої «австрійської школи» політекономії, опублікована в «Записках НТШ».
Батько поета Максима Рильського
1892 - Ярослав Пастернак, український археолог, доктор філософії.
Після Листопадового Зриву в Галичині перейшов з австрійського війська до лав VII бригади Української галицької армії, побував у Наддніпрянщині, влітку 1920 р. опинився в таборі інтернованих у Чехословаччині.
У 1922-1925 рр. продовжував археологічні студії на Карловому університеті в Празі, працював на кафедрі археології Українського вільного університету, захистив дисертацію «Руські Карпати в археології». До 1928 р. провів масштабні розкопки у старій Празі, зокрема, на королівському замку «Градчани». Повернувшись на Галичину, став дійсним членом НТШ, протягом 1928-1939 рр. очолював музей НТШ.
Свої найважливіші розкопки провів на терені княжого Галича (1934-1941), де відкрив Успенський собор із саркофагом князя Ярослава Осмомисла.
Надалі був доцентом УВУ в Празі, професором греко-католицької Богословської академії у Львові, професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету, старшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту археології АН УРСР. У 1944 р. Пастернак емігрував, був науковим працівником університету в Геттінгені, професором УВУ в Мюнхені, у 1949 р. прибув до Канади, де провів решту свого життя, працюючи над різними проблемами української археології
Помер 22 січня 1969 р. в Торонто
1894 - Михайло Кедров, радянський театральний режисер, актор. Головний режисер МХАТу в 1946-1955 рр., педагог школи-студії МХАТ. Народний артист СРСР, лауреат чотирьох Сталінських премій
1896 - Дзиґа Вертов (Давид, згодом - Денис Кауфман), український і радянський кінорежисер єврейського походження, уродженець польського Білостока.
Один із засновників і теоретиків документального кіно.
У 1917 р. працював у відділі кінохроніки Московського кінокомітету. У 1918-1919 рр. - укладач-монтажер журналу «Кінотиждень». З 1920 р. - режисер-документаліст, ініціатор випуску кіножурналу «Кіноправда» (1922-1924). Працював на студіях «Культкіно», 3-й Держкінофабриці, Київській кінофабриці ВУФКУ (1927-1930), «Міжробпомфільм», ЦСДФ.
Найвідоміший фільм – «Людина з кіноапаратом» 1929 р. Фільм Вертова «Кіно-око» в 1924 р. отримав медаль та диплом Всесвітньої виставки в Парижі. Також Вертов є режисером одного з перших звукових документальних фільмів «Симфонія Донбасу» («Ентузіазм», 1930 р.).
Зняв «Три пісні про Леніна» (1934) та ін. З 1944 р. і до самої смерті працював режисером-монтажером над кіножурналом «Новини дня»
1920 - Айзек (Ісаак) Азімов, американський письменник-фантаст єврейського походження, біохімік, один із найвідоміших фантастів світу, популяризатор науки (уродженець Смоленської губернії в Росії).
Упровадив багато термінів, зокрема robotics («роботехніка»). Серез найвідоміших творів - «Прихід ночі», «Брехун», «Заснування», «Останнє запитання», «Двохсотлітній чоловік», «Самі боги».
Багаторазовий лауреат премій «Х'юго» і «Неб'юла» для фантастів.
Помер у 1992 р. від серцевої та ниркової недостатності на тлі СНІДу, яким заразився під час операції на серці в 1983 р.
1926 - Віра Вовк (Селянська), українська письменниця, поетеса, літературознавець і перекладачка із Бразилії.
Пише українською, німецькою і португальською мовою. Учасниця Нью-Йоркської літературної групи.
Народилася в Бориславі, на еміграції – з 1945 р.
1927 - Юрій Григорович, російський артист балету і балетмейстер (балет «Спартак»), почесний президент комітету танцю Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
Герой соціалістичної праці, лауреат Ленінської та Державної премій
1928 - Галина Яблонська, українська радянська акторка театру і кіно. З 1951 р. - в Київському театрі ім. Івана Франка.
Народна артистка Української РСР (1982)
1937 - Віктор Ільченко, російський радянський артист естради. Понад 30 років виступав у дуеті з Романом Карцевим.
Заслужений артист РРФСР
1938 - Девід Бейлі, англійський фотограф.
Здобув славу в 1960-ті роки у світі моди і поп-культури, став прототипом головного героя фільму Антоніоні «Блоу-ап» («Фотозбільшення»). Був чоловіком акторки Катрін Деньов
1948 - Євген Бистрицький, український громадський діяч і філософ, доктор філософських наук, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» (з 1998 р.).
З 1991 р. — завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії АН України. У 1993—1998 рр. був редактором журналу «Політична думка» та президентом Українського філософського фонду
1957 - Йоанна Пакула, польська кіноакторка (з 1981 р. на еміграції у США).
Знімалася у фільмах «Камуфляж», «Втеча з Собібора», «Контракти», «Тумстоун», «Море диявола», «Вірус» та ін.
1963 - Сергій Жигунов, радянський і російський кіноактор.
Президент Гільдії акторів кіно, з 1990 р. - гeндиpeктop TO «Шaнc» кінoкoнцepну «Мосфільм».
Знімався у фільмах «Гардемарини, вперед!», «Серця трьох», «Підземелля відьом», «Річард Лев'яче Серце», «Королева Марго», «Моя прекрасна нянька» та ін.
Заслужений артист Росії
1968 – К'юба Гудінг-молодший, американський кіноактор.
Володар «Оскара» 1997 р. за роль другого плану у фільмі «Джеррі Магвайр». Також - «Епідемія», «Гладіатор», «Куди приводять мрії», «Краще не буває», «Гангстер», «Перл Харбор»
1969 - Крісті Тарлінгтон, американська топ-модель, одна з п'ятірки провідних супермоделей 1990-х років
1970 - Інна Гомес, російська акторка і фотомодель
1971 - Тіа Каррере (Алтея Жанеро), американська акторка, модель і співачка.
Знімалася у фільмах «Кошмар зомбі», «Разборка в маленькому Токіо», «Харлі Девідсон і Ковбой Мальборо», «Правдива брехня», «Блукаюча куля», «Дах світу», «Мисливці за старожитностями» та ін.
|