Події
1973 — Рада Міністрів УРСР заснувала літературну премію

імені Павла Тичини

Літературна премія імені Павла Тичини — щорічна премія

Національної спілки письменників України,

що присуджується з 1973 року за кращу книгу поезії

Вік учасників: необмежений

Нагорода переможцю: Лауреатство + 1000 грн. (200$)

Висунення — до 1 грудня. Присудження — до 15 січня. Голова журі — Іван Драч.

Літературна премія імені П.Тичини «Чуття єдиної родини» започаткована Держкомвидавом УРСР та Спілкою письменників України в 1973.

З 1974 року і до 1992 року присуджувалась «за твори, пройняті ідеєю інтернаціоналізму, дружби народів СРСР».

З 1993 — літературна премія імені Павла Тичини. Присуджується за високохудожні поетичні твори, гостре відчуття проблем сучасності тощо.

Народились 3 квітня

1783 — Вашингтон Ірвінг, американський письменник.

Вашингтон Ірвінг (англ. Washington Irving; 3 квітня 1783 — 28 листопада 1859) — американський письменник, есеїст, біограф та історик початку 19-го століття. Найбільш відомий своїми оповіданнями «Легенда про Сонну Лощину»

та «Ріп ван Вінкль», обидва з яких містяться в його книзі The Sketch Book of Geoffrey Crayon, Gent.

Його історичні праці включають біографії Джорджа Вашингтона,

Олівера Голдсміта та Мухаммеда, а також декілька праць про Іспанію

15-го століття, присвячених таким біографіям Христофора Колумба,

Аль-Андалуса і Альгамбри. Ірвінг служив послом США в Іспанії з 1842 по 1846.
 

1895 — Маріо Кастельнуово-Тедеско, італійський композитор.

Біографія
Народився у Флоренції, походив з родини банкірів, що мешкала в місті починаючи з вигнання Євреїв з Іспанії в 1492.

Навчався грі на фортепіано у матері, у віці дев'яти років склав перші твори.

По завершенню навчання на фортепіано в 1914, студіює композицію у композитора Ільдебрандо Піццетті та одержує диплом в 1918.

Незабаром Кастельнуово-Тедеско привернув увагу композитора і піаніста Альфредо Касельї, який включив твори Кастельнуово-Тедеско до свого репертуару, що відкривало шлях до творчої кар'єри композитора.

Роботи композитора були включені в перший фестиваль Міжнародного товариства сучасної музики, що проводився у Зальцбурзі, Австрія, в 1922.

В 1926 відбулася прем'єра його опери «Мандрагола» (La Mandragola), по п'єсі Нікколо Макіавеллі. Пізніше композитор неодноразово звертався до творів класиків літератури, зокрема Есхіла, Вірґілія, Джона Кітса, Вільяма Вордсворта, Федеріко Гарсіа Лорки, і особливо Вільяма Шекспіра. Значне місце в його творчості посідають також твори пов'язані з біблійними сюжетами та єврейська літургія. Його Другий скрипковий концерт (1931), написаний на замовлення Яши Хейфіца, був також вираженням його гордості своїм єврейським походженням та протестом проти розповсюдженного в Європі антисемітизму.

В 1932 році на фестивалі Міжнародного товариства сучасної музики у Венеції, Кастельнуово-Тедеско зустрівся з відомим іспанським гітаристом Андресом Сеговієй (Andrés Torres Segovia). Зустріч надихнула композитора написати Перший концерт для гітари з оркестром — один із перших концертів для цього інструмента, який забезпечив йому репутацію як одного з передових композиторів для гітари двадцятого сторіччя.

З 1933 року з приходом в Італії до влади фашистів, мистецтво розглядалося як інструмент для пропаганди й просування расових ідей. Ще до офіційного прийняття Муссоліні маніфесту фашистського расизму у 1938, музика Кастельнуово-Тедеско була заборонена для радіо та концертного виконання. Композитор був змушений залишити Італію в 1939 — незадовго до спалаху Другої світової війни, та емігрувати в США, де йому допоміг Артуро Тосканіні, колишній директор Ла Скала, залишивший Італію ще у 1933 році.

Кастельнуово-Тедеско зупинився у Голлівуді, де, за допомогою Яши Хейфіца, уклав контракт із MGM як композитор кіно. Впродовж наступних п'ятнадцяти років, він створив музику приблизно до 200 фільмів у Голлівуді та інших кіностудіях. Він справив істотний вплив і на інших композиторів кіно, таких як Генрі Манкіні, Джеррі Голдсміт, Нельсон Ріддл, Джон Вілліамс, і Андре Превен. Окрім того в США Кастельнуово-Тедеско створив нові опери та інші твори на біблійні сюжети, американську поезію та Євроейську літургію. Помер в 1968 році.
1918 — Олесь Гончар, український письменник («Прапороносці», «Тронка», «Собор», «Берег любові», «Циклон»), академік, громадський діяч.

1924 — Марлон Брандо, американський актор, лауреат двох премій «Оскар» («Хрещений батько», «Апокаліпсис сьогодні», «Останнє танго в Парижі», «Дон Жуан де Марко»).

1941 — Григорій Гаркуша, український співак та соліст (баритон), народний артист України.

1958 — Алек Болдуїн, американський кіноактор («Ноттінг Гілл», «Перл-Гарбор», «Одружена з мафією»).

1961 — Едді Мерфі, голлівудський кіноактор («Життя суботнього вечора», «Поліцейський з Беверлі-Гіллз», «Шрек», «Доктор Дуліттл», «Знайомтесь: Дейв»).

1972 — Дженні Гарт, американська акторка.

1972 — Лола Паньяні, італійська акторка.

1986 — Аманда Байнс, американська акторка.