1414 — Джамі, таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець.

Джамі (перс. جامی‎, тадж. Ҷомӣ або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад, 18 серпня 1414, Джам, поблизу Нішапура, Хорасан - 19 листопада 1492, Герат) - таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець. Джамі вважається завершителем класичного періоду поезії перською мовою. Низку поезій Джамі українською перекладав Василь Мисик.

Життєпис
Нураддін Абдаррахман ібн Ахмад ібн Мохаммад, відомий як Джамі, народився в родині впливової духовної особи. Його батьківщиною вважають містечко Джам, неподалік від Нішапуру (Іран). Абдаррахман здобув освіту в Гераті та Самарканді. Надалі відмовився від придворної кар'єри і приєднався до суфійського ордену «Накшбанді». В 1456 році очолив Гератський орден. Був вчителем візира Алішера Навої.

Творчість
Характерна риса творчості Джамі - багатожанровість. Він користувався всіма традиційними поетичними формами - месневі, касида, газель, рубаї, кита. Він писав прозові суфійські трактати, світські твори: трактати про римування і метрику, посібники зі складання шарад му'амма - мистецтво, яке було досить поширене протягом XV століття.

Розквіт його творчості, що припадає на час після 1474 року, відкривається релігійно-філософськими касидами «Море таємниць» (1475) і «Сяйво духу», в яких Джамі засуджує раціоналізм Ібн Сіни , та збіркою біографій суфійських святих «Подих дружби з обителі святості» (1476 - 1478). У 1480 - 1487 роках Джамі завершує цикл поем (дастанів) «Сім корон» («Сузір'я Великої Ведмедиці»).

«Сім корон»:

Саламан і Абсаль.
Юсуф і Зулейха.
Лейла і Меджнун.
Дар благородним. (1481 - 1482)
Чотки праведників. (1482 - 1483)
Золотий ланцюг. (1485 - 1486)
Книга мудрості Іскандара. (1486 - 1487)
В останні роки життя він пише поему "Багарестан" ("Весняний сад"), який переклав українською львівський сходознавець Роман Гамада, а також три ліричні дивани і "Трактат про музику". Вважається, що творчість Абдаррахмана Джамі закінчила етап класичної поезії мовою фарсі.

Приклади поезії
Шах і поет
Забувся б гордий шах Махмуд,
Якби не знали всі,
Що не зумів він оцінить
Співця Фірдоусі.

Рубаї
По вінця чашу я напоєм наповняю,
Та не від радості сьогодні я гуляю:
Очима темними ти затемнила день мій -
І я свій темний день до ночі нахиляю.
Переклад Василя Мисика

1450 — Марко Марулич, хорватський національний поет і християнський гуманіст, відомий як «Вінець Хорватського Середньовіччя і батько Хорватського Ренесансу».
 

1656 — Фердинандо Бібієна, італійський архітектор, художник та театральний декоратор доби бароко
 

1832 — Віктор Мейрелліс, бразильський художник

1854 —Януш Вишневський, один із найпопулярніших письменників сучасної Польщі.
 

1917 — Василь Бородай, український скульптор, художник

1922 — Ален Роб-Ґріє, французький письменник, один із засновників «нового роману».
 

1925 — Браян Олдісс, англійський письменник.
 

1929 — Ковалевський Микола Миколайович, Кузнецов Анатолій Васильович.

1957 — Сергій Маслобойщиков, український графік, режисер театру і кіно