Стаття «Жанр фентезі і сучасна література».

Фентезі, фентезі, фентезі! Досить часто чуємо ми це слово, в яке кожен вкладає власне значення. В чому ж причина такої популярності та попиту на літературу саме цього жанру. Спробуємо звернутись до статистики.

Останні роки, дійсно, одну з провідних позицій в сучасній  літературі зайняв жанр фентезі. Слід визнати, що за об’ємом видань і популярності у рядового читача він залишив далеко позаду всі інші напрями фантастики.
Фетезі  поступається по кількості назв і об’ємам продажів лише дамському роману і детективу. Серед всіх літературних течій саме цей жанр найшвидше розвивається, освоюючи нові території і привертаючи все більше читачів.

Першим твором і класикою епічного фентезі вважається «Володар Кілець» Толкієна. Перед публікацією книги він сказав: «Я виставив своє серце на розстріл».

Хто ж він такий - цей Толкієн? Чому він так болісно переживав за своє дітище? Насправді нелегко знайти визначення, яке могло б позначити ту культурну революцію, яку принесла з собою ця людина - англійський філолог і за сумісництвом літератор. Йому не судилося повною мірою дізнатися про власну доленосну роль: бум толкієністикі припав якраз на сімдесяті-вісімдесяті (до нас  він прийшов ще пізніше - після перебудови).

    Доля Толкієна бідна подіями: народившись в Африці, у віці чотирьох років він приїхав до Великобританії, яку не залишав до смерті. Вчився в Оксфорді, потім викладав там англійську мову і літературу; видав кілька наукових робіт, порівняно успішних. І в той же час Толкієн створював книги, які змінили обличчя не тільки словесності, але й всієї культури. У середині безнадійного ХХ століття він знайшов золотий ключик від потаємних дверцят, через яку мільйони читачів ввійшли в привабливий і дивний світ Середзем'я. Ось де переховувався вихід з нескінченного кошмару воєн, геноциду, тиранії, масової культури: на сторінках книг, дотепно і розумно відродити чарівний аромат верескового меду, втрачених міфів старої Європи. Дійсно, не казка, а міф - його Толкієн повернув у реальність і протиставив їй, виконавши свою місію набагато віртуозніше Манна або Борхеса. Тоді людство почало грати - в гобітів, гномів і ельфів; рятувати з рук Темного Володаря чарівне кільце і нез'ясовним чином здобувати перемогу над всемогутнім злом. Лише читаючи ці книги ми можемо повірити в реальність нереального і в перемогу слабкого над сильним. Професор Толкієн непомітно покинув цей світ, але той, відкритий ним світ, залишився з нами. Ми всі граємо в його гру досі.