Середа, 18.07.2018, 02:16
Вітаю Вас Гість | RSS

Літературно-мистецький портал Хмельницької ЗОШ №20

Категорії розділу
Дати, люди мистецтва [108]
Нормативно-правова база [3]
Оголошення [7]
Повідомлення про термінову та важливу інформацію
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 85
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2016 » Вересень » 14 » Література/Цей день в літературі/вересень/14
00:20
Література/Цей день в літературі/вересень/14

    1321 - Помер Данте Аліґ'єрі, італійський поет доби Відродження,  письменник і політик, «Батько італійської літератури».

Да́нте Аліґ'є́рі (іт. Dante Alighieri) (* 13 липня 1265, Флоренція — † 13/14 вересня 1321, Равенна) — видатний італійський поет добиВідродження, письменник і політик, «Батько італійської літератури». Першим став писати літературні твори народною (тобто італійською) мовою, а не латиною. Його головний художній твір, поема «Божественна Комедія» (іт. la Divina Commedia), вважається шедевром світової літератури.                                          

ЖИТТЯ

Народився у Флоренції у шляхетній родині. Точна дата народження Данте невідома: за різними джерелами він народився в 1265 р. між 14 травня і 13 липня.

Про освіту Данте теж мало відомостей, та, очевидно, він отримав добре виховання, бо вражав сучасників незвичайною освіченністю. Є припущення, що він навчався вдома. Також, відомо, що він навчався у Болонському університеті, але не закінчив його. Він вивчав тосканську поезію, в той час, коли в Тоскані стала відома Сицилійська Поетична Школа (Scuola poetica siciliana). Данте також цікавився поезією окситанських трубадурів та класичною поезією античності (особливо захоплювався творчістю Вергілія).

Сім'я його була відомою у Флоренції і підтримувала ґвельфів, політичний альянс, що виступав на боці Папства і був у складному протистоянні з ґібеллінами, які підтримували імператора Священної Римської імперії. Внаслідок внутрішніх суперечностей у кінці XIII століття Ґвельфи в свою чергу поділилися на чорних ґвельфів і білих ґвельфів і вже ворогували між собою.

Данте стверджував, що його родина походить від давніх римлян, (Inferno, XV, 76), але найстаршим родичем, якого він міг згадати був Каччаґуйда Єлисейський (Paradiso, XV, 135), який жив не раніше 1100 року. Батько Данте, Аліґ’єро де Белінчеоне, був білим ґвельфом, який не зазнав помсти ґібеллінів після того, як вони виграли битву біля Монтаперті на початку XIII ст. Це навіює думку, що родина Аліґ'єро мала деякий престиж і статус. 

Матір поета звали Донна Белла Абатська. Вона померла, коли Данте було 5 чи 6 років і його батько одружився ще раз, з Лапою Крістіамо Чіалуфі. Та чи справді він одружився з нею, точно не відомо, адже в ті часи для вдівців це було непросто. Проте точно відомо, що ця жінка народила двох дітей.

Коли Данте йшов 13-й, в 1277 році, його заручили з Джеммою ді Манетто Донаті. Контрактні одруження в такий ранній період були типовим явищем і включали формальну церемонію проставлення підписів перед нотаріусом. Одружився Данте 1293 року, але своє перше кохання до Беатріче проніс через усе життя. Від своєї дружини Данте мав трьох дітей: Якопо, П'єро і Антонію. Про останню відомо, що вона стала черницею.

Родина Джемми ді Донаті була одною із найвпливовіших у Флоренції в період пізнього Середньовіччя. Політично Данте належав до угрупування білих ґвельфів. Після конфлікту в 1300 році між чорними гвелфами, близькими до папи Боніфація VIII, та білими гвелфами, останні зазнали поразки і їхні представники з січня 1302 року почали залишати Флоренцію, виїжджаючи зокрема до лояльної до цього угрупування Равенни.

У 1274 коли Данте мав 9 років, він зустрів Беатріче Портінарі, дочку Фолко Портінарі, в яку закохався «з першого погляду», але ні разу навіть не заговорив до неї. Після досягнення повноліття він часто бачив Беатріче, обмінюючись з нею вітаннями на вулиці, але ніколи добре її не знав — він подавав приклад так званого «ввічливого кохання». Тепер важко зрозуміти всіх його обставин. Проте саме це кохання було найсвітлішою подією в житті Данте й, можливо, поштовхом до літературної творчості. В багатьох поезіях Данте зобразив Беатріче як напівбожество, що постійно спостерігає за ним. Цікаво, що Данте в жодній із своїх поем не згадував свою дружину. На велике нещастя для Данте Беатріче померла 1290року.

Сім'я Данте Аліг'єрі тримала сторону флорентійської партії Черкі (італ. Cerchi), ворогувала з партією Донаті (італ. Donati); Данте Аліг'єрі одружився (у 1292) на Джеммі Донаті. Коли Данте Аліг'єрі був вигнаний з Флоренції, Джемма залишилася в місті з його дітьми, дотримуючись залишки батьківського надбання.

Данте Аліг'єрі складав тоді свої пісні у прославляння Беатріче, свою «Божественну Комедію», і в ній Джемма не згадана ні словом. В останні роки він жив в Равенні; навколо нього зібралися його сини, Якопо і П'єтро, поети, майбутні його коментатори, і дочка Беатріче, тільки Джемма жила далеко від всієї родини. Боккаччо, один з перших біографів Данте Аліг'єрі, узагальнив все це: ніби Данте Аліг'єрі одружився з примусу і домовленостям і в довгі роки вигнання жодного разу не подумав викликати до себе дружину. Беатріче визначила тон його почуття, досвід вигнання — його громадські та політичні погляди і їх архаїзм.

Любов до флорентіанке Беатріче отримувала для нього таємничий сенс; він наповнював нею кожен момент існування. Її ідеалізований образ займає значне місце в поезії Данте. У 1292 він почав творчий шлях з повісті до своєї молодої, обновив його любові: «Нове життя» («La Vita Nuova»), складеної з сонетів, канцон і прозового розповіді-коментаря про любов до Беатріче. Сміливі і граціозні, часом свідомо грубі образи-фантазії складаються в його Комедії в певний, строго розрахований малюнок. Пізніше Данте опинився у вирі партій, був навіть завзятим муніціпалістом; але у нього була потреба з'ясувати для себе основні принципи політичної діяльності, тому він пише свій латинський трактат «Про монархії» («De Monarchia»). Цей твір — своєрідний апофеоз гуманітарного імператора, поряд з яким він бажав би поставити настільки ж ідеальне папство.

Після смерті коханої Данте посвятив себе філософським дослідженням релігійних шкіл. Він брав участь у диспутах, які влаштовували публічно у Флоренції два головних ордена (францисканський і домініканський).

Ця «надмірна» пристрасть до філософії пізніше буде критикуватися персонажем Беатріче в «Чистилищі» (Purgatorio), другій частині Комедії.

З 1295 року почав займатися політикою, належачи до антипапістської партії. Після вступу в силу реґламенту 1295 року, який дозволяв людям із середніх верств займати політичні посади, якщо вони зареєстровані в якомусь мистецтві, Данте увійшов у гільдію цілителів і фармацевтів. В наступні роки його ім'я часто згадується в реєстраційних документах.

Коротка хронологія

1265 — народження Данте

1274 — перша зустріч з Беатріче

1283 — друга зустріч з Беатріче

1290 — смерть Беатріче

1295 — створення повісті «Нове життя» («La Vita Nuova»)

1296/97 — перша згадка про Данте як про громадського діяча

1298 — одруження Данте на Джеммі Донаті

1300/01 — пріор Флоренції

1302 — вигнаний з Флоренції

1304—1307 — «Бенкет»

1304 — 1306 — трактат «Про народну красномовстві»

1306 — 1321 — створення «Божественної комедії»

1308/09 — Париж

1310/11 — повернення до Італії

1315 — підтвердження вигнання Данте і його синів з Флоренції

1316—1317 — оселився в Равенні

1321 — як посол Равенни їде до Венеції

В ніч з 13 вересня на 14 вересня 1321 року — помирає по дорозі в Равенну

Творчість

Данте Аліґ'єрі розпочав свою літературну діяльність досить рано і написав багато творів, але світову славу принесла йому написана на тосканському діалекті Divina Commedia(«Божественна комедія»), яку розпочав писати в 1290 році, переробив у 1313 році, а закінчив 1321 року. В трьох частинах («Пекло», «Чистилище», «Рай») Данте описує свою мандрівку до Бога. Супутником Данте виступає римський поет Вергілій, пізніше Данте супроводжує Беатріче, що уособлює милість Божу. Твір є справжньою енциклопедією середньовіччя. Багато дослідників вважають «Божественну комедію» одним з найвизначніших творів не лише італійської, а й світової літератури.

Данте Аліг'єрі був людиною релігійною і не пережив тих гострих моральних й інтелектуальних коливань, відображення яких бачили в Convivio; проте за Convivio залишається проміжне в хронологічному сенсі місце у розвитку дантової свідомості, між Vita Nuova і Божественної Комедією. Зв'язком і об'єктом розвитку є Беатріче, водночас і почуття, й ідея, і спогад, і принцип, об'єдналися в одному образі. Серед юнацьких віршів Данте Аліг'єрі є один особливо примітний сонет до його друга, Гвідо Кавальканті. Твір є виразом реального, грайливого почуття, далекого від будь-якої трансцендентності.

Беатріче названа зменшувальним іменем: Біче. Вона, очевидно, одружена, бо з титулом Монна (мадонна) поряд з нею згадуються і дві інші красуні, якими захоплювалися і яких оспівували друзі поета, Гвідо Кавальканті і Лапо Джіянні: «хотів би я, щоб яким-небудь чарами ми опинилися, ти, і Лапо, і я, на кораблі, який йшов би по всякому вітрі, куди б ми не побажали, не боячись ні бурі, ні негоди, і в нас постійно зростав би бажання бути разом. Хотів би я, щоб добрий чарівник посадив з нами і монну Ванну (Джіованні), і монну Біче (Беатріче), і ту, яка стоїть у нас під номером тридцятих, і ми б вічно розмовляли про кохання, і вони були б задоволені, а як, вважаю, задоволені були б ми!»

Твори

1306—1321 Божественна комедія — Divina Commedia (іт.)

1304—1307 Convivio (іт.) Бенкет.

1304—1306 De vulgari eloquentia libri duo (лат.) Про народне красномовство, трактат.

Egloghe (лат.) Еклога.

Epistulae (лат.) Послання.

Il fiore (іт.) Квітка, поема з 232 сонетів, за «Романом про Розу» (фр. Roman de la Rose) (алегоричний роман XIII століття).

1310—1313 Monarchia (лат.) Монархія, трактат.

Detto d'amore (іт.) Detto d'Amore поема, також за Романом про Розу (фр. Roman de la Rose).

Quaestio de aqua et de terra (лат.) Питання про воду і землю.

1295 Vita nuova (іт.) Нове життя.

Rime (Canzoniere) (іт.) Вірші.

Вірші флорентійського періоду:

Сонети

Канцони

Балади і станси

Вірші, написані у вигнанні:

Сонети

Канцони

Вірші до кам'яної пані

Листи

Українські переклади Данте

Докладніше: Данте й Україна

Єдиний на сьогодні повний переклад «Божественної комедії» належить Євгену Дроб'язку. Петро Карманський (за ґрунтовною редакцією Максима Рильського) почав перекладати«Божественну комедію», однак переклав лише першу кантику «Пекло», яка була опублікована в 1956 році.

 Переклад Карманського, на думку дослідника Данте в Україні Максима Стріхи, був далекий від досконалості. Переклад Дроб'язка був опублікований окремими частинами у видавництві «Дніпро»: «Чистилище» (1968 р.), «Рай» (1972 р.) і повне видання — в 1976 році. Переклад Дроб'язка відзначений премією імені М. Рильського.

Гіпотетичний третій повний переклад, над яким працював неокласик Михайло Драй-Хмара, скорше за все не зберігся. Першу й другу частини перекладу було вилучено НКВД. Подальша доля рукопису невідома.

Багато українських поетів й перекладачів перекладали окремі фрагменти поеми. 36 терцин з «Пекла» переклав у 1878 році Іван Франко. У 1892—1896 роках у Львові виходять друком перші десять пісень «Пекла» в перекладі Володимира Самійленка, що підписався В. Сивеньким. Наприкінці 1890-х років Леся Українка переклала 27 рядків з п'ятої пісні «Пекла». У 1930-х роках працював над перекладом Данте вже згаданий М. Драй-Хмара. У 1965 році був надрукований колективний переклад «Нового життя» за редакцією Григорія Кочура. У роботі над цим виданням взяли участь Микола Бажан, Дмитро Павличко, Іван Драч, Віталій Коротич, Володимир Житник, Анатоль Перепадя.

Того ж таки року в Мюнхені у видавництві Ігоря Костецького «На Горі» опубліковано експериментальний переклад фрагменту «Божественної комедії» Василя Барки.

У 2013 році заплановано випуск видавництвом «Астролябія» першої частини «Божественної комедії» — Пекло — у перекладі Максима Стріхи.

Данте в українській поезії

Твори українських поетів, пов'язані з Данте.

Цікаві факти

У червні 2008 року через майже 690 років після смерті великого Данте влада Флоренції скасувала своє рішення про його вигнання з рідного міста. За це проголосували 19 членів Флорентійської міськради, а п'ятеро висловилися проти. Мер міста Леонардо Доменічі повідомив, що ануляцію вердикту щодо Данте буде проведено під час урочистої церемонії. На ній великий флорентієць буде удостоєний найвищої нагороди міста. Критики рішення влади Флоренції називають ідею реабілітації Данте дешевим трюком, який має на меті виключно привабити до міста побільше туристів, й відмічають, що якби літератору дозволили повернутися до рідного міста, то він, можливо, ніколи б не написав свої найкращі твори.

 

·         1728 — народилася Мерсі Отис Воррен, американська письменниця, антифедералістка.

·         1788 — народився Іцхак Бер-Левінзон, єврейський письменник, сатирик, лідер єврейського руху Хаскала.

·         1851 — помер Джеймс Фенімор Купер, американський письменник-романтик, один із засновників жанру авантюрного роману.

·         1905 — народився Бадуєв Саїд Сулейманович, основоположник чечено-інгушської радянської літератури.

·         1920 — помер Венгеров Семен Опанасович, російський літературознавець, видавець, бібліограф.

·         1923 — народився Піняєв Іван Данилович, письменник мокшанськогоуточніть походження, що писав російською мовою.

·         1924 — народився Ніколь Абіосе, сьєрра-леонський науковець, дипломат, письменник і поет.

·         1926 — народився Мішель Бютор, французький письменник, представник нового роману.

·         1930 — народився Антон Дончев, болгарський письменник і громадсько-політичний діяч.

·         1964 — помер Гроссман Василь Семенович, радянський письменник.

·         1965 — народився Лявон Вольський, білоруський музикант, поет, аранжувальник та художник.

·         1973 — помер Зенкевич Михайло Олександрович, російський поет і перекладач.

·         1993 — помер Богза Джео, румунський письменник і публіцист, академік Румунської Академії.

Категорія: Дати, люди мистецтва | Переглядів: 284 | Додав: Vchutel | Теги: Нобелівська нагорода, письменник, історик, просвітитель, художник, літературознавець, поет, енциклопедист, науковець, філософ | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук
Календар
«  Вересень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Друзі нашого сайту