1993 — частину Букінгемського палацу відкрили для туристів.
Букінге́мський пала́ц (англ. Buckingham Palace) — палац, офіційна лондонська резиденція британських монархів.
Початково Букінгемський палац був відомий як будинок Букінгема, зведений для герцога Букінгемського в 1703.
У 1762 придбано королем Георгом III для його приватної резиденції, адже Сент-Джеймський палац перестав влаштовувати його через розміри і зовнішній вигляд. Упродовж наступних 75 років архітектори Джон Неш та Едвард Блор прибудували три флігелі довкола центрального корпусу будівлі палацу. Вартість будівництва сягнула 700 000 фунтів — астрономічної в ті часи суми — за рахунок використання таких розкошів, як 500 блоків каррарського, найдорожчого з прожилками, мармуру.
Головною резиденцією британських королів Букінгемський палац було офіційно оголошено за три роки після зведення — у 1837 під час вступу на престол королеви Вікторії. Са́ме за її правління зроблені останні великі доповнення до зовнішнього вигляду палацу і прилеглої території — зокрема, прибудова ще одного флігеля і перенесення колишньої парадної брами Мармурової Арки на її теперішнє місце знаходження в Ораторському закутку в Гайд-парку.
У Букінгемському палаці в 1841 народився британський король Едуард VII і тут же помер у 1910.
За правління Єлизавети ІІ на два теплих місяці року (серпень і вересень) вона покидає Букінгемський палац. Саме в цей час парадні покої відкривають для відвідування охочими — за цей період палац відвідують близько 30 000 гостей (дані сер. 2000-х).
Зараз у палаці містяться басейн, кінотеатр і своє власне поштове відділення.
Початково Букінгемський палац був відомий як будинок Букінгема, зведений для герцога Букінгемського в 1703.
У 1762 придбано королем Георгом III для його приватної резиденції, адже Сент-Джеймський палац перестав влаштовувати його через розміри і зовнішній вигляд. Упродовж наступних 75 років архітектори Джон Неш та Едвард Блор прибудували три флігелі довкола центрального корпусу будівлі палацу. Вартість будівництва сягнула 700 000 фунтів — астрономічної в ті часи суми — за рахунок використання таких розкошів, як 500 блоків каррарського, найдорожчого з прожилками, мармуру.
Головною резиденцією британських королів Букінгемський палац було офіційно оголошено за три роки після зведення — у 1837 під час вступу на престол королеви Вікторії. Са́ме за її правління зроблені останні великі доповнення до зовнішнього вигляду палацу і прилеглої території — зокрема, прибудова ще одного флігеля і перенесення колишньої парадної брами Мармурової Арки на її теперішнє місце знаходження в Ораторському закутку в Гайд-парку.
У Букінгемському палаці в 1841 народився британський король Едуард VII і тут же помер у 1910.
За правління Єлизавети ІІ на два теплих місяці року (серпень і вересень) вона покидає Букінгемський палац. Саме в цей час парадні покої відкривають для відвідування охочими — за цей період палац відвідують близько 30 000 гостей (дані сер. 2000-х).
Зараз у палаці містяться басейн, кінотеатр і своє власне поштове відділення.
Опис інтер'єру
Початковий георгіанський інтер'єр включав штучний мармур і лазуровий та рожевий ляпіс.
У 1853 було обладнано велику бальну залу.
За правління короля Едуарда VII (1901-1910) внутрішню остановку Букінгемського палацу змінено з канонами пануючої тоді французької бель епок, надавши інтер'єру кремові та золотаві кольорові тони. Численні маленькі приймальні і покої було обставлено в китайському стилі меблями з королівського палацу в Брайтоні та з палацу Картон-Хаус.
У теперішній час у палаці близько 600 кімнат. Тут міститься дуже велика картинна галерея з роботами Рембрандта, Рубенса та інших визнаних світових майстрів образотворчого, монументального і декоративного мистецтва. У Букінгемському палаці також значна колекція севрської порцеляни, антикварні французькі й англійські меблі.
Цікаві традиції та факти, пов'язані з Букінгемським палацом
За загальним правилом, лише під час перебування британської королеви в палаці, на даху гордо майоріє королівський штандарт Юніон Джек.
Напевно, найвідоміша традиція, яка стала своєрідною візитівкою Лондона і приваблює сотні туристів щодня, пов'язана з охороною палаца — придворним дівізіоном, що складається з полку гвардійської піхоти і Королівського конно-гвардійського полку — щодня об 11:30 від квітня до серпня відбувається зміна караулу (в решту днів року церемонія відбувається через день), яка являє яскраве дійство з чітко виписаним сценарієм.
Один із головних будівничих Букінгемського палацу — Едвард Блор — є також автором Воронцовського палацу в Алупці (Крим, Україна).
Збереглись свідчення, що Джон Неш, будучи придворним будівничим, полюбляв «освоювати» кошти, будуючи похапцем і з сумнівною якістю — так, при вступі на престол королеви Вікторії в 1837, тобто за 3 роки після зведення будівлі, в ній майже неможливо було проживати, адже більшість із близько тисячі вікон палацу елементарно не відчинялися.
Королівські сади Букінгемського палацу, також переобладнані Джоном Нешем, а також Вільямом Ейлтоном, є найбільшими приватними садами Лондона. Вони також обмежено бувають відкриті для відвідування. У Королівських садах є став і штучні водоспади. Картину природної ідилії доповнюють фламінго, що призвичаїлися навіть до гулу королівських гелікоптерів, які раз-по-раз пролітають над територією Букінгемського палацу.
|