1463
Джованні Піко делла Мірандолла, італійський мислитель-гуманіст.
 Джова́нні Пі́ко де́лла Міра́ндолла (італ. Pico della Mirandola; *24 лютого 1463 Мірандола, поблизу Модени — †17 листопада 1494, Флоренція) — італійський мислитель та філософ епохи Відродження, представник раннього гуманізму.Основним його твором є «900 тез, навіяних філософією, кабалою та теологією» (Conclusiones philosophicae, cabalisticae et theologicae), який побачив світ у 1486 році та вступним словом до якого була «Промова про людську гідність» (Oratio de hominis dignitate, 1487) — найвідоміший документ раннього Відродження, в якому відобразився спосіб мислення епохи.
Піко делла Мірандола розглядає питання безкорисливого характеру філософії. На його думку, філософ не має розраховувати на винагороду (або також славу чи якісь почесті) за свої дослідження та філософствування, а робити це тільки з любові до самої філософії і тільки задля формування своєї душі і досягнення та розуміння істини. У «філософа», який прагне грошей та слави, все життя проходить у пошуку цього і він навіть для самого себе, для власного самовдосконалення, не розмірковує над істиною. Тож філософом називатися він не може.
Отже, в своїй промові Піко делла Мірандола ставить декілька важливих питань, які були й залишаються актуальними — питання місця людини в світобудові (його автор визначив як знаходження людини як надістоти в центрі всесвіту (це і є відомий антропоцентризм Ренесансу), ми можемо прослідкувати видимі тенденції обожествлення людини), питання про сумісність різних філософських вчень та методів на шляху досягнення істини та злиття із тим, хто нас створив (Піко делла Мірандола впевнений, що різні ідеї, висловлені філософами є тими чи іншими наближеннями до однієї спільної істини, для нього сама можливість діалогу двох істин і є самою істиною); питання ставлення філософа до матеріального, грошей і слави. Цінність та унікальність роботи та філософської системи Піко делла Мірандоли в тому, що вона як жодна інша відображала весь вузол суперечностей та протиріч, властивих для епохи Відродження.
1597
Венсан Вуатюр, французький поет, член Французької академії.
1786
Вільгельм Грімм, казкар.
Вільгельм Карл Грімм (нім. Wilhelm Karl Grimm; * 24 лютого 1786, Ханау — † 16 грудня 1859, Берлін; брат Якоба) — німецький філолог.
Опубліковані братами Грімм книги з історії та граматики німецької мови, на тлі численних діалектів останнього, стали стимулом до оформлення лінгвістики (мовознавства) в самостійну наукову дисципліну. Разом з братом склав знамениті збірники німецьких казок.
Вільгельму Грімму судилося піти з життя першим. Його смертельна хвороба, яка почалася зі звичайного фурункула на спині розвивалася протягом двох тижнів. 16 грудня 1859 року параліч легень припинив його страждання.
1842
Юліан Романчук — відомий педагог, громадський і політичний діяч, віце-президент парламенту Австро-Угорщини (1910).
1865
Іван Липа, український громадський і політичний діяч, письменник.
1885
Ігнаци Віткевич, польський есеїст, драматург, філософ, художник.
1917
(11 лютого ст. ст.) — Тетяна Яблонська, український живописець (+ 2005).
 Тетя́на Ни́лівна Ябло́нська (* 11 (24) лютого 1917, Смоленськ — † 17 червня 2005, Київ) — відома українська художниця-живописець, Народний художник СРСР.1941 року закінчила Київський художній інститут (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), майстерню Федора Кричевського.
Велику популярність й офіційні визнання здобула її тематична картина «Хліб» (1949).
Тетяна Яблонська — сестра Олени Яблонської та Дмитра Яблонського.
Премії
Двічі лауреат Сталінської премії,1950,1951
Лауреат Премії імені Тараса Шевченка, 1998 за серію живописних робіт 1993–1997 років
Нагороди
Орден Держави — звання «Герой України», 2001
За самовіддане служіння Україні на ниві образотворчого мистецтва, визначні творчі здобутки і заслуги
Творчість
Свою творчу діяльність починала як послідовниця соціалістичного реалізму, переважно у сюжетних композиціях. Її приваблювали теми активного руху, праці, спорту. Але чимало робіт сповнені ліризмом, особливо присвячених материнству, тонким психологізмом у портретах, автопортретах. Стилістично манера письма Т.Яблонської зазнавала змін за весь період її довгого й плідного творчого життя, зокрема, у багатьох творах відчувається її захоплення імпресіонізмом (наскільки це було можливо у межах офіційно затвердженого соцреалізму.
Відомі твори:
«У парку»
«Перед стартом» (1944)
«Весна» (1950)
«Над Дніпром» (1954)
«На будові» (1957)
«Наречена» (1966)
«Колиска» (1968)
«Життя йде» (1971)
У 1960-х роках звернулася до джерел народного мистецтва, шукаючи в мистецьких традиціях ритміки форм і кольорів. Це дало її мистецтву нову формотворчу живучість, зокрема у таких творах:
«На ярмарку в Солотвині» (1960)
«Весілля» (1963)
«Разом з батьком» (1962)
«Травень» (1965)
«Літо» (1967) та ін.
У багатьох творах вона наблизилася до руху нового українського мистецтва — бойчукістів, які прагнули до гармонійного поєднання традицій з модерністичними напрямами сучасності.
Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1953 року), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1975 року), учасниця міжнародних виставок радянського мистецтва. Дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1997 — 2005)
Картина «Хліб» зберігається в Третьяковській галереї (Москва) як зразковий твір «соціалістичного реалізму».
З 1944 по 1953 рр. викладач Київського художнього інституту. З 1966 по 1973 завідувач кафедри композиції, керівник навчально-творчої майстерні монументального живопису у Київському державному художньому інституті. В листопаді 1979 нагороджена Державною премією СРСР в галузі мистецтва — за картину «Льон».
Яблонська автор картини на якій намальована стара хата Чендеїв.
2006 року на честь Тетяни Яблонської названа одна з вулиць Києва у Солом'янському районі.
1924
Андрій Васнєцов, радянський художник.
1930
Григорій Миколайович Чапкіс, хореограф, заслужений артист України.
1932
Мішель Легран, композитор, джазовий піаніст і диригент.
1958
Сільвія Пфейфер, бразильська актриса «мильних опер».
1959
Володимир Горянський, український актор, телеведучий, Народний артист України (2008).
|