Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу Михайло Глинка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері і взяв його з собою до Петербурга. Тут Глинка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).
У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864–1865 — Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Вперше її було поставлено Марком Кропивницьким у 1884 році у трупі Михайла Старицького.
Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченку, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — рапсодія із збірки з семи пісень під загальною назвою «Українська свадба». В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою добору співаків та у 1850 році, коли гастролював з італійською оперною трупою.
Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).
Помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі.
1831 Микола Семенович Лєсков (16 (4) .02.1831, сільце Горохове Орловського повіту Орловської губернії - 5.03 (21.02) .1895, Петербург), російський письменник ("Лівша", "Зачарований мандрівник", "Зображений ангел"). Зізнавався: "Я вигадую важко і важко ... У мене є спостережливість, але немає фантазії".
1838 Олександр Миколайович ВЕСЕЛОВСЬКИЙ (1838 - 1906), російський учений-літератор, родоначальник вітчизняної історії поетики ("Протиріччя італійського відродження", "Історія чи теорія роману").
1838 Генрі Брукс Адамс (Henry ADAMS) (1838 - 1918), американський письменник, історик. У романі "Демократія" (1880) - критика "позолоченого століття" з позицією пуританства. Літературно-естетичне дослідження середньовічної Франції ("Гора Сен-Мішель та Шартр", 1904). В автобіографічній книзі "Виховання Генрі Адамса" (1907) - культурологічне осмислення вступу США у 20 ст.
1853 Володимир Сергійович СОЛОВЙОВ (1853 - 1900), російський релігійний філософ, поет, публіцист. Справив великий вплив на російський символізм.
1863 Аделаїда Юліанівна БОЛЬСЬКА (1863 - 29.09.1930), російська співачка, педагог.
1930 Олена Михайлівна ПОТАПОВА, балерина, народна артистка СРСР. З 1948 - в Києві.